Психологічна характеристика адиктивної поведінки, страница 54

ВИСНОВКИ

У період дорослішання юнакі та дівчата вирішують кілька специфічних завдань, пов'язаних з їх розвитком: прийняття своєї зовнішності й розширення можливостей свого тіла (спорт, дозвілля, саморегуляція, трудова діяльність, мистецтво); засвоєння специфіки поведінки й образу своєї чоловічої або жіночої ролі; встановлення нових, більше зрілих відносин з ровесниками обох статей; формування емоційної незалежності від батьків і інших дорослих; підготовка до професійної кар'єри; формування соціально-відповідальної поведінки (підготовка до участі в діяльності суспільства й засвоєння політичної й суспільної відповідальності громадянина); побудова системи цінностей і етичної свідомості як орієнтирів власного поводження, у процесі якого відбуваються зіткнення із учителями, однолітками, родителями, соціальним середовищем, розширення "особистісного простору", переживання стресів; відношення до Смерті, до Життя, до Вічності, до Бога. Невирішені по різних причинах завдання дорослішання впливають на подальший розвиток особистості, блокують можливості саморозкриття й росту. Однієї із причин, по яких підлітки йдуть від рішення завдань дорослішання, є схильність впадати до адиктивного стану під час виникнення проблемних життєвих ситуацій. У зв'язку із цим, перед психологами та педагогами встає питання допомоги підліткам у вирішенні завдань дорослішання без психоактивних речовин, що стає зараз досить важким у зв'язку із широким поширенням алкоголю, тютюну, наркотичних речовин).

Питання допомоги може бути вирішене у двох напрямках: первинної й вторинної профілактики. Первинна профілактика спрямована, насамперед, на попередження виникнення в підлітків наркоманії як способу відходу від проблем, тобто на вироблення стійкості до адикції. Вторинна профілактика - відновлює зруйновану в до наркотичний та наркотичний період розвитку особистості її систему відносин, а також деякі психологічні характеристики.

Психологічна профілактика може здійснюватися як в індивідуальної, так і в груповій формі, причому найбільш ефективним варіантом є сполучення індивідуальних і групових занять. Важливим у профілактиці є соціальне, правове й медичне сприяння, у цьому й укладається робота соціального робітника, соціального педагога, юриста й лікаря.

При розробці програм варто пам'ятати, що особливості профілактики адиктивності у юнаків та дівчат укладені в самому її предметі - в особливостях підліткового віку.

У процесі профілактики необхідно вирішувати наступні завдання:

1. Розвиток рефлексивного компонента особистості.

2. Емоційний розвиток підлітка (причому необхідно розвивати в підлітка емоції не стосовно музики, природі, літературі й т.д., а із приводу самого себе).

3. Перетворення деструктивної тривожності, властивої досліджуваному віку, у конструктивну шляхом знаходження способів дозволу підліткових проблем.

Однієї з невід'ємних частин програми комплексної профілактики наркоманії є участь підлітків у психокорекційних групах. При організації груп необхідно керуватися наступними положеннями.