Психологічна характеристика адиктивної поведінки, страница 50

П: А яке почуття з'являється в тебе, коли рука тоне?

К: Стає світло, добре, спокійно

П: Ага, спокійно... Подивися навколо. Де перебуває твоє почуття гумору?

К: У блакитній безодні, як у небі... Мені здається, що я лечу слідом за ним...

П: Летиш? А що ти почуваєш?

К: ... Волю... Мені полегшало дихати...

П: Ти вільна?

К: Так, я почуваю, що можу летіти туди, куди хочу

П: А куди ти летиш? Куди воно тебе веде?

К: До Сонця. Ця кулька - як би частина Сонця і я лечу слідом за ним

П: Що зараз відбувається? Ти смієшся? Над чим?

К: Не знаю. Я як би вливаюся в Сонце слідом за кулькою.

П: Звідки сміх?

К: Я просто сміюся? Мені вільно. Я ще ніколи не почувала себе так. Це здорово. Начебто звільнення

П: Тобі подобається цей стан?

К: Так, дуже подобається

П: Бачиш, як легко тобі стає від почуття гумору? Почуваєш, що воно дає тобі волю, волю від напруги

К: Так

П: Тепер ти знаєш, як досягти волі?

К: Так, воля - це коли смішно

П: Як самопочуття?

К: Добре, спокійно

П: чи Можемо ми на цьому закінчити?

К: Так

П: Добре. Небагато відпочинь, і виходи із цього стану

Інтерпретація: Інтерпретується образ почуття гумору з погляду юнгианского психоаналізу. У цьому випадку ми не акцентуємо уваги на образі, а працюємо з безпосередньо виникаючими при описі образа почуттями. Наприкінці роботи, як було показано, дається сугестія на здатність актуалізувати почуття гумору як спосіб зняття напруги.

Заняття 11. Робота з конкретними особистими проблемами

Ціль: пророблення конкретних проблем у груповому процесі.

Завдання:

- усвідомлення особистісного механізму продукування своїх проблем;

- здатність актуалізувати власний досвід.

Проблеми:

·  Навіщо тобі твої проблеми?

·  Надумані проблеми.

·  Наркотик виступає способом пошуку перспектив.

Заняття 12. Висновок

Ціль: Закріплення навичок.

Завдання:

- мотивація на розвиток;

- мотивація на життя.

Проблеми:

·  Життя із собою.

3.3. Ефективність програми психопрофілактики адиктивної поведінки.

      Якісний аналіз. Як відомо, оцінити ефективність групової роботи украй важко. Можна судити про досягнуті результати  по побічним даним — на основі  спостережень, самозвітів учнів, розповідей їхніх вчителів і батьків. Навіть така приблизна оцінка дозволяє стверджувати, що результат тренінгу в цілому позитивний.

(может еще что-нибудь добавить?)

      Кількісний аналіз.

Оцінити ефективність проведених тренінгових занять  ми можемо і кількісно, якщо проаналізуємо динаміку показників у виконанні відповідних особистісних тестів. Щоб оцінити ефективність  занять як для кожного учня окремо, так і для групи в цілому необхідне співставлення експериментальної групи із контрольною групою, яка не брала участі у тренінгу (деяке зростання показників можливе за рахунок вікового розвитку й самовдосконалення). Це -  найбільш надійний у науковому відношенні шлях. Яка ж ефективність проведеного тренінгу?

Узагальнені дані проведеного нами експерименту представлені в таблицях. 

Пропонуємо опис  експерименту.

ВИПРОБУВАНІ. У дослідженні брало участь 46 випробуваних (22 в експериментальній та 24 контрольній групах), з них 20 дівчат і 26 юнаків, у віці від 15 до 17 років.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ. У якості діагностичного експериментального матеріалу було використано „Методики схильності до відхиленої поведінки” (СВП), автором якої є О.М.Орел (Центр гуманітарних досліджень та консультування „Розвиток”, м.Вологда), яка включає в себе вісім шкал, п'ять із яких спрямовані на виявлення схильності до девіантної, у тому числі адиктивної поведінки. Для формування шкал автором методики СВП використовувалися твердження, що взяті з наступних психодіагностичних методик: шкала неправди тесту-опитувальника Айзенка (форма А, адаптація О.Г. Шмельова), шкали неправди й корекції ММР1, а також твердження із загального масиву пунктів ММР1, психодіагностичний тест В.М. Мельнікова й Л.Т. Ямпольського, опитувальник "імпульсивність" Айзенка (адаптація О.Г. Шмельова), опитувальник К8К схильності до ризику Шуберта, ПДО О.Є. Лічко, адаптований варіант Мічіганського алкогольного скрінінг-тесту, шкала суїцидальності О.О. Куракіна, опитувальник Баса-Дарки, спрямований на вивчення агресії, опитувальник вольового самоконтролю О.Г. Зверкова й Є.В. Ейдмана, шкала імпульсивності В.А. Лосенкова. У якості формуючого експериментального матеріалу - описані у розділі 3.2. вправи програми психопрофілактики.