Психологічна характеристика адиктивної поведінки, страница 47

Вправа «РОЗМОВА ЧЕРЕЗ СКЛО».

Ціль: розвиток невербальної комунікації.

Завдання:

- розвиток здатності до емпатії;

- аналіз міжособистісної взаємодії;

- розвиток здатності виражати свої почуття, думки, переживання;

- розвиток здатності підтримувати контакт при обмежених засобах комунікації;

- аналіз стратегії комунікації.

Хід роботи: «Нехай кожний учасник подивиться на групу й вибере того, кого він найменше знає. Підійдіть друг до друга. Ви можете розташуватися в кімнаті, як вам зручно. Представте, що між вами перебуває звуконепроникне скло. Вам потрібно поговорити на яку-небудь тему протягом 10 хвилин (теми можуть бути запропоновані ведучим). Після завдання проводиться обговорення.

Питання ведучого:

- що ви почували в процесі спілкування?

- які способи взаємодії ви використали?

- про що ж ви говорили?

- на що орієнтувалися в процесі спілкування, щоб зрозуміти партнера?

- які труднощі виникали в спілкуванні?

- чи були вони переборені?

- хто був провідної, а хто був веденим у парі?

- які почуття, переживання, стани залишилися після цього спілкування?

Вправа «ХТО ЗНАЄ ПРО ТЕБЕ, ЯКИЙ ТИ НАСПРАВДІ?»

Ціль: усвідомлення себе в очах інших.

Завдання:

- розвиток емпатії;

- осмислення особистісних якостей;

- розвиток навичок вербальної комунікації;

- усвідомлення ризику саморозкриття.

Хід роботи: «Учасникам необхідно розбитися на пари. Протягом 30 хвилин вам пропонується розповісти один одному про своєму «щирому Я», тобто описати себе таким, «яким я себе бачу й переживаю». Після роботи в парах всі учасники знову сідають у коло. Тепер кожний з учасників розповідає про свого партнера від його особи. Після цього проводиться обговорення.

Питання ведучого:

- що заважає вам розповідати про самому себе?

- чи виникали труднощі при розповіді й із чим вони були зв'язані?

- як відрізнялася ваша розповідь від розповіді вашого партнера про вас?

- які почуття й переживання залишилися після вашого монологу?

- що ви почували, коли були в позиції слухача?

- коли було важче, коли ви розповідали або коли про вас розповідали?

- як змінилася оцінка самого себе після вашої розповіді?

Вправа «РОЛЬОВА ГРА».

Ціль: репетиція поводження в ситуації міжособистісної взаємодії.

Завдання:

- проживання негативних почуттів;

- реалізація успішної моделі поводження;

- одержання позитивного соціального досвіду;

- відпрацьовування комунікативних навичок.

Хід роботи: «Представте ситуацію, у якій ви хотіли б діяти із упевненістю в собі й запишіть її. Ви можете витратити кілька хвилин на «мозкову атаку» у групі для висування ідей, хоча ситуація, обрана кожний людиною, повинна бути значима для нього особисто. Найімовірніше, ситуація буде включати аспекти прохання або відмови, керування критикою або реалізацією в спілкуванні позитивних або негативних почуттів».

Потім поділите групу на підгрупи по 5-6 чоловік. У кожній підгрупі учасники за власною ініціативою починають із короткого опису стресової ситуації, що вони визначили для себе. Далі кожна ситуація розігрується, і головний учасник цієї ситуації пробує різні моделі поводження для її дозволу. Після того, як всі ситуації програні, учасники в цих малих групах дають зворотний зв'язок кожному із протагоністів.

Вправа «ПОПРОСИ МЕНЕ ПРО...»

Ціль: трансформації слабостей у достоїнства.

Завдання:

- усвідомлення й прийняття своїх слабостей;

- осмислення слабості або недоліку, як недорозвиненого достоїнства;

- або слабість як достоїнство в минулому;

- реалізація своєї слабості в проханні про допомогу;

- «Я» як щось третє між достоїнством і недоліком.

Хід роботи: «Зараз вам потрібно знайти партнера, якому ви найбільше довіряєте. Ви можете вільно розташуватися в приміщенні, як вам завгодно. Після цього вам потрібно розповісти партнерові про свої недоліки й слабості. Завершенням кожного монологу повинна бути щире прохання про допомогу».