Правило не давати порад: порада, нехай навіть необхідна і правильна, важко виконується, але не тому, що вона погана або нереальна, а тому, що порада - це, по-перше, індивідуальний спосіб дії, що не підходить для іншої людини, а, в- других, порада - це обмеження свободи особи іншого, що може викликати неусвідомлювану агресію на порадника.
Правило «Я-висловлення»: у групі важливим є те, що кожний учасник говорить будь-яку фразу тільки від свого імені, тому що тільки говорячи що - або від свого імені, можна говорити про свої думки й почуття.
Правило заборони на діагнози або оцінку: оцінка вчинку без запиту є обмеження особистісної волі, що породжує тривогу із приводу можливих у наслідку оцінок, які учасник може одержати від інших учасників, це може привести до виникнення «закритості» деяких членів групи або до прагнення надходити виходячи із принципів соціальної бажаності, підбудовуватися.
Принцип особистої відповідальності: усе, що відбувається або відбудеться з даною людиною в процесі групової роботи - це наслідок його особистої активності, тому перебуває повністю під його відповідальністю. Говорити на заняттях можна всі, але за свої слова потрібно відповідати особисто. Що б ти не зробив - це твій вибір, за який ти перший несеш відповідальність.
Принцип особистого внеску: чим більше учасник проявляє свою активність, чим більше він бере участь у груповій роботі, тим більше зворотного зв'язку він одержить, і отже, тим більше в нього з'явиться можливостей для особистісного росту. Всі дії, що відбуваються під час групової роботи, припускають участь у них кожного учасника на рівних умовах з усіма.
Правило конфіденційності: розповідати про те, що було на тренінгу, як поводився той або інший член групи, які проблеми вирішував, - неприйнятно з погляду етики. Крім того, групові процеси повинні обговорюватися в групі, а не за її межами, тому що розмови про групові процеси поза роботою ведуть до зниження напруги, необхідного при груповій роботі.
«презумпція здоров'я»: учасники беруть на себе відповідальність визнати себе здоровими людьми.
Принцип «кола»: під час роботи кожний учасник повинен бачити кожного. Говорити на занятті можна тільки так, щоб мовця бачив кожний з учасників. Крім того, кожний учасник повинен перебувати у відносно рівному положенні щодо кожного іншого учасника.
Принцип ініціативи учасників: на заняттях обговорюється будь-яка тема, виходячи із внутрішнього запиту присутніх. Першочерговий є тема, найбільш актуальна (як в екстреній хірургії: у першу чергу оперують не того, кого раніше доставили, а за життєвими показниками). «Життєві показання» на заняттях відповідають неусвідомленій особистісній ієрархії цінностей учасників.
Принцип «сталості»: заняття пропускати не можна.
Вправи:
· «Переділ землі». Пропонується аркуш паперу - «карта миру». Кожний «відриває» свою «територію». Наприкінці тренінгу можна зібрати «карту» на підлозі й помінятися один з одним частинами.
· Методика М. Куна «Хто Я?»
ХТО Я?
Ціль: робота з образом «Я» у структурі «Я - концепції».
Завдання:
ü Знайомство із групою
ü Знайомство з поданнями про себе в учасників групи
ü Усвідомлення множинності власних «Я - образів»
Хід роботи: учасники пишуть на листочках 10 - 20 (залежно від віку) визначень - відповідей на питання «Хто я?» (5 - 10 хвилин) Після цього проводиться робота з отриманими відповідями, можлива в декількох напрямках:
1. Анонімно: листочки з відповідями кладуть в 1 стопку, ведучий читає, а учасники пробують відгадати, кому належать ці визначення.
2. Особистісно: кожний учасник розповідає про себе, пояснюючи, якщо це необхідно, як це проявляється.
І в тім, і в іншому випадку вправ виконує діагностичну роль, у результаті чого ведучий уже може почати будувати діагностичні й коррекционные гіпотези, розробляючи індивідуальний план роботи з кожним учасником.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.