Продовження таблиці 1
Назва шкали, інтерпретація шкали |
Контрольна група (24 особи) |
Експеримен-тальна група (22 особи) |
(6) ШКАЛА ВОЛЬОВОГО КОНТРОЛЮ ЕМОЦІЙНИХ РЕАКЦІЙ |
||
Жорсткий контроль будь-яких поведінкових емоційних реакцій, почуттєвих потягів (до 50 Т-балів) |
20,83% |
18,18% |
Помірний вольовий контроль поведінкових реакцій, помірна схильність до реалізації негативних емоцій безпосередньо в поведінці без затримки (50-60 Т-балів) |
62,50% |
50,00% |
Слабість вольового контролю емоційної сфери, небажання або нездатність контролювати поведінкові прояви емоційних реакцій (понад 60 Т-балів) |
16,67% |
31,82% |
(7) ШКАЛА СХИЛЬНОСТІ ДО ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ |
||
Невиразність готовності до реалізації делінквентної поведінки, високий рівень соціального контролю (до 50 Т-балів) |
41,67% |
40,91% |
Наявність делінквентних тенденцій у респондента, низький рівень соціального контролю. (50-60 Т-балів) |
37,50% |
45,45% |
Висока готовність до реалізації делінквентної поведінки (понад 60 Т-балів) |
20,83% |
13,64% |
За результатами проведеного опитування можна зазначити, що більш ніж третина респондентів мають виражену схильність до реалізації різних форм адикцій під час виникнення проблемних життєвих ситуацій.
Результати проведеної діагностики показують, що схильність до адиктивного стану прямо взаємопов’язана зі схильністю до саморуйнівної, самоушкоджувальної та делінквентної поведінки. Серед респондентів-адиктів велика частка жінок (понад 75%) мають яскраво виражену несформованість вольового контролю, оскільки дівчини-підлітки вцілому менше схильні контролювати власні емоційні прояви, за виключенням, звичайно, тих, хто знаходиться у закритих спеціальних учбово-виховних закладах.
Варто зазначити, що більш ніж 50% підлітків-адиктів мають також і високі показники схильності до агресії і насильства.
Отже, підводячи підсумки, можна зазначити, що учні-адикти мають високу схильність до агресії, насильства, стресу, аутоагресивної поведінки, не здатні контролювати власні емоційні реакції, мають виражену потребу в гострих почуттях та, що найважливіше для суспільства, мають небезпечну схильність до застосування делінквентної поведінки під час кризового стану.
3.2. Програма психопрофілактики адиктивної поведінки
ЗАДАЧІ психопрофілактики:
1. Мінімізація факторів адиктивного ризику психологічного характеру.
2. Оволодіння учнями психотехнологією перетворення негативних установок в особистісно-розвиваючі.
3. Розвиток рефлексивного компоненту особистості.
4. Емоційний розвиток підлітка (причому необхідно розвивати в підлітка емоції не стосовно музики, природі, літературі тощо, а із приводу самого себе).
5. Перетворення деструктивної тривожності, властивої досліджуваному віку, у конструктивну шляхом знаходження способів дозволу підліткових проблем.
6. Розвиток здорового самопізнання.
ОРГАНІЗАЦІЯ ГРУПОВОЇ РОБОТИ. В описуваній моделі програми психопрофілактики передбачена короткочасна психологічна група, розрахована на 12 двогодинних занять один раз на тиждень. На попередньому етапі здійснюється набір групи, проводяться бесіди і психологічне обстеження з її майбутніми членами. Такі бесіди й обстеження можуть проводитися індивідуально чи з маленькими підгрупами (не більш, ніж по чотири чоловіка).
На попередньому етапі відбувається також первісне знайомство керівника групи з її учасниками, що надалі полегшує встановлення змістовних контактів і вироблення правильної позиції. Крім того, на цьому етапі намічаються індивідуальні задачі психологічної роботи з кожним із учасників групи (зрозуміло, надалі вони уточнюються).
УЧАСНИКИ ГРУПИ.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.