Психологічна характеристика адиктивної поведінки, страница 31

Методика СВП є стандартизованим тестом-опитувальником, призначеним для виміру схильності підлітків до реалізації різних форм відхиленої поведінки та представляє із себе набір спеціалізованих психодіагностичних шкал.

Методика припускає облік і корекцію установки на соціально бажані відповіді випробуваних завдяки спеціальної шкали.

          Структура опитувальника.

Шкали опитувальника діляться на змістовні й службову.

Змістовні шкали спрямовані на вимір психологічного змісту комплексу, зв'язаних між собою форм девіантної поведінки, тобто соціальних і особистісних установок, що стоять за цими поведінковими проявами.

Виключення становить шкала вольового контролю емоційних реакцій і шкала прийняття жіночої соціальної ролі, які прямо не діагностують готовність до реалізації тієї або іншої форми відхиленої поведінки. Однак, контроль поведінкових проявів емоційних реакцій і ступінь прийняття власної соціокультурної ролі є характеристиками, значною мірою, що визначають форми й способи прояву девіантних установок, що й послужило підставою для включення цих шкал у структуру опитувальника. Крім того, у структуру методики СВП включена шкала, що вимірює готовність до реалізації такого комплексного поведінкового феномена як делінквентна поведінка.

Службова шкала призначена для виміру схильності випробуваного давати про себе соціально-бажану інформацію, оцінки вірогідності результатів опитувальника в цілому, а також для корекції результатів по змістовних шкалах залежно від виразності установки випробуваного на соціально-бажані відповіді.

Таким чином, методика включає два варіанти, що містять наступні набори шкал:

Варіант М (орієнтований на чоловічу частину підліткової популяції

1. Шкала установки на соціальну бажаність відповідей -15 пунктів.

2. Шкала схильності до подолання норм і правил -17 пунктів.

3. Шкала схильності до адиктивної поведінки - 20 пунктів.

4. Шкала схильності до самоушкоджувальної та саморуйнівної поведінки - 21 пункт.

5. Шкала схильності до агресії й насильства - 25 пунктів.

6. Шкала вольового контролю емоційних реакцій -15 пунктів.

7. Шкала схильності до делінквентної поведінки - 20 пунктів.

У цілому даний варіант опитувальника включає в собі 98 неповторюваних пунктів.

Варіант Ж (орієнтований на жіночу частину підліткової популяції)

1. Шкала установки на соціальну бажаність відповідей -13 пунктів.

2. Шкала схильності до подолання норм і правил -18 пунктів.

3. Шкала схильності до адиктивної поведінки -19 пунктів.

4. Шкала схильності до самоушкоджувальної та саморуйнівної поведінки – 22 пункту.

5. Шкала схильності до агресії й насильства - 21 пункт.

6. Шкала вольового контролю емоційних реакцій -15 пунктів.

7. Шкала схильності до делінквентної поведінки - 21 пункт.

8. Шкала прийняття жіночої соціальної ролі -21 пункт,

У цілому даний варіант опитувальника включає 108 неповторюваних пунктів.

Для формування шкал автором методики СВП (О.М. Орел) використовувалися твердження, що взяті з наступних психодіагностичних методик: шкала неправди тесту-опитувальника Айзенка (форма А, адаптація О.Г. Шмельова), шкали неправди й корекції ММР1, а також твердження із загального масиву пунктів ММР1, психодіагностичний тест В.М. Мельнікова й Л.Т. Ямпольського, опитувальник "імпульсивність" Айзенка (адаптація О.Г. Шмельова), опитувальник К8К схильності до ризику Шуберта, ПДО О.Є. Лічко, адаптований варіант Мічіганського алкогольного скрінінг-тесту, шкала суїцидальності О.О. Куракіна, опитувальник Баса-Дарки, спрямований на вивчення агресії, опитувальник вольового самоконтролю О.Г. Зверкова й Є.В. Ейдмана, шкала імпульсивності В.А. Лосенкова.