Як відомо, специфіка групової психокорекційної роботи полягає в цілеспрямованому використанні в терапевтичних цілях групової динаміки, тобто всієї сукупності взаємин і взаємодій, що виникають між учасниками групи. Група є моделлю реального життя, а внутрішньо-групові відносини - моделлю тих відносин, які кожний з учасників групи будує з реальними людьми, що становлять його оточення. Можливість змін особистості підлітка укладена в процесі саморозкриття на групових заняттях. Тренінг - це місце, де кожний може спробувати себе в новій якості, не тільки не побоюючись за власне життя й благополуччя, але також і одержавши насичений і адекватний зворотний зв'язок.
Група однолітків є джерелом багатьох, значимих для підлітка зворотних зв'язків, вона дає можливість побачити реакцію інших людей на власні прояви, і, можливо, змінити своє подання про себе, нехай не в кращу сторону, але по напрямку більшої соціальної адаптації. Зворотний зв'язок, таким чином, є головним джерелом знань підлітка щодо самого себе, а крім того, спонукує підлітка до процесу самопізнання.
Часто одним зі способів рішення завдань розвитку в підлітковому віці стає рефлексія. Це не виходить, що варто тільки запропонувати підліткові на дозвіллі подумати про себе, як всі проблеми зважаться. Більше того, для підлітка - наркомана «думати про себе» стає майже неможливим через постійне відкидання себе. Завдання психолога тут складається саме в тім, щоб розвити в підлітка здатність думати про себе так, щоб проблеми позначалися як завдання, тобто створювати такі ситуації, які вимагають і мають рішення. Цьому сприяють будь-які процеси, що відбуваються в групі, а також введення групових правил, внутрішніх законів функціонування групи. Вони допомагають саморозкриттю підлітка, у процесі якого відбувається корекція його поводження: розкриваючись перед іншими, розповідаючи про свої глибокі й значимі переживання, відверто говорячи про ті почуття, які вони друг у друга викликають, учасники групової роботи починають краще бачити, розуміти й почувати самих себе, звільняються від неадекватних особистісних захистів і бар'єрів самосприйняття, що спотворюють їхній образ «Я» і зумовлюючих поведінки самознищення.
Підліток, що навіть частково звільнився від неприйняття себе, легше вступає в неформальні, тобто емоційно відкриті відносини, тому що приймаючи себе таким, яким він є на даний момент часу, він перестає підозрювати своє оточення в неприйнятті його персони як неспроможної або недосконалої, тобто не має право на гідне існування серед людей. Якщо особистості вже не потрібно постійно відкрите або поволі захищатися від людей, виходить, вона вільна від психологічної агресії, явної або схованої.
Звільнення внутрішніх резервів розкріпачує її творчий потенціал і робить підлітка відкритим для співробітництва - розширюються канали комунікацій для співтворчості в процесі спілкування. Спілкування наповнюється позитивними емоціями замість потенційної підозрілості, агресії, пригніченості.
Розвиток рефлексії й загальний емоційний розвиток можливо за допомогою встановлення емоційно насичених відносин. Теоретичною основою психокорекції є концепція психології відносин, що розглядає особистість як систему відносин індивіда з навколишнім середовищем, як цілісну, організовану систему активних, виборчих, свідомих соціальних зв'язків з реальною дійсністю, а невроз, що розвивається в підлітків, як особистісний розлад, обумовлений порушенням особливо значимих для особистості відносин. Відповідно до цього, основні психокорекційні завдання при роботі з підлітками полягають у реконструкції й відновленні порушеної системи відносин особистості, корекції неадекватних форм поводження й емоційного реагування, іншими словами - у психологічній корекції особистості підлітка за допомогою навчання його встановленню відносин. Метою такого навчання є відновлення повного функціонування особистості.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.