2. Кожний підліток є особистістю, і як особистість він має потребу в росту й розвитку. Як відомо, розвиток у старшому підлітковому віці відбувається за допомогою встановлення міжособистісних контактів. Підлітки групи ризику мають найчастіше більший творчий і психологічний потенціал, але фактично вони перебувають в оточенні, де відсутні міжособистісні відносини, близькість, любов, прийняття однієї людини іншим. Виникає дисонанс між потенційними можливостями й потребами. Цей дисонанс приносить підліткові глибоке страждання й, за нашими спостереженнями, найчастіше є причиною, по якій він звертається до наркотиків і попадає в суспільство наркоманів.
3. При реалізації програми профілактики варто звертатися саме до того здорового початку, що є в підлітку. Крім того, проблему необхідно вирішувати на тім рівні, на якому вона виникає.
Існують багато подібних моментів в особистостях клієнтів. Корекційний ефект залежить від уміння фахівця побачити розходження, особливості кожного підлітка й зуміти ці особливості підтримати. Подібність потенційних наркоманів полягає в однаковому шляху втечі від миру, але способи виживання й самовираження в кожного глибоко індивідуальні. Підлітки, що беруть участь у програмах, ще не виробили іншого способу існування у світі, крім «відходу» від нього за допомогою наркотиків. Ми вважаємо, що кожний підліток у такий спосіб прямо або побічно звертається до дорослого з питанням: «Як існувати й реалізувати себе у світі без наркотиків?». Мета психокорекції - надати клієнтові можливість одержати повноцінну багаторівневу відповідь на це питання. Потрібне взаємодія, у яке клієнт буде залучений повністю. Відповідно до цього програма профілактики повинна припускати роботу з особистістю на всіх її рівнях - фізичному, емоційному й когнітивному.
Саме для реалізації цих положень доцільно створювати психокорекційні групи, що є наймогутнішим інструментом зміни людського поводження.
У кожної людини, особливо в період рішення завдань свого дорослішання, існує стійка тенденція будувати на основі власних подань про себе не тільки поводження, але й інтерпретацію індивідуального досвіду. Тому якщо Я- концепція сформувалася й виступає як активний початок, змінити її буває надзвичайно складно. Іноді цей процес є хворобливим для самого підлітка й викликає безліч психологічних і фізіологічних захистів. Безсумнівно, повністю змінити сутність підлітка і його подання про себе практично неможливо, та й не має змісту, однак одним з напрямків може бути робота з полегшення самопізнання, тобто мінімізація деструктивної тривоги саморозкриття, властивої даному віковому періоду. Тривога в нашому розумінні з'являється паралельно з ризиком саморозкриття, однак деструктивна тривога спрямована саме на те, щоб ніяким образом не ризикувати у власному розвитку [29]. Іноді джерелом тривоги стають батьківські установки й соціальні стереотипи, а засобом рятування від її - наркотик. Тому завданням групової роботи зі старшокласниками є створення умов для нейтралізації негативної тривоги й збільшення можливостей безпечного в даній ситуації ризику саморозкриття. Наявність у групі атмосфери, де пізнання себе стає можливістю, спонукує підлітка знаходити в собі нові ресурси й опановувати ними, переборюючи, таким чином, різні перешкоди на шляху дорослішання.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.