Процес ухвалення рішення складається з наступних стадій.
1. Всебічний розгляд широкого спектру альтернативного поводження.
2. Розгляд всіх цілей, які повинні бути досягнуті, і оцінка цінностей, пов'язаних із чиненим вибором.
3. Ретельне зважування того, чи всі негативні наслідки, поряд з позитивними, відомі стосовно до кожного образа дій.
4. Активний пошук інформації, важливої для оцінки альтернатив.
5. Об'єктивна оцінка вступник інформації й отриманих думок експертів, навіть якщо вони йдуть врозріз із тим образом дій, до якого споконвічно схилявся індивід.
6. Повторна оцінка позитивних і негативних наслідків всіх відомих альтернатив, навіть тих, які споконвічно розглядалися як неприйнятні, перш ніж буде прийняте остаточне рішення.
7. Складання детального плану здійснення обраного курсу, облік можливості його зміни у випадку реалізації небажаних наслідків.
На підставі цих поетапних кроків для підлітка були розроблені наступні рекомендації з ухвалення рішення.
1. Оцінка проблеми.
- чи Є дана (очевидна) альтернатива прийнятним способом дозволу розглянутої проблеми?
- У чи належній мері я взяв до уваги можливі шляхи її рішення?
2. Зважування альтернатив.
- Яка з них є найкращої?
- чи Можна з її допомогою досягти основних поставлених перед собою цілей?
3. Обмірковування рішення.
- чи Треба мені почати застосовувати на практиці той образ дій, що полічений найкращим, і сповістити про цьому?
4. Твердість у здійсненні ухваленого рішення, незважаючи на негативну думку навколишніх.
- чи Серйозний ризик для мене, якщо я не буду міняти своє поводження?
Програма «Моє тіло», побудована на цій моделі, виявилася досить результативної при пізньому початку паління школярами й зменшенні частоти паління їхніх батьків.
Однак прийняття рішень, що стосується здоров'я, - складний процес, що зажадав додаткового вивчення психологами. Автором першої моделі, заснованої на обліку особливостей прийняття рішень, є М. Бекер. Відповідна програма - модель поглядів на здоров'я - складається їхніх чотирьох етапів, що полягають у відповіді на наступні питання:
1. Чи є дане захворювання (стан) важким?
2. чи Загрожує дане захворювання (стан) мені особисто?
3. Що мені грозить у випадку ухвалення певного рішення відносно мого поводження, пов'язаного з даним захворюванням (станом)?
4. Що я виграю у випадку ухвалення певного рішення?
Рішення, прийняте в результаті такого процесу, є строго індивідуальною й прийнятою самою людиною.
Процес прийняття рішень, що стосується здоров'я, має й інші аспекти, схованоі присутні в моделі поглядів на здоров'я, але набагато більш чітко вони виражені в теорії мотивованих дій. Дана модель стосується двох основних елементів ухвалення рішення: відносини до поводження й нормативних подань. Інакше кажучи, що приймає рішення спочатку оцінює, що принесе йому (їй) даний образ дій, а потім прикидає, що про нього (їй) подумають інші люди, якщо він (вона) буде поводитися саме в такий спосіб. Зв'язок з моделлю поглядів на здоров'ї чітко простежується, однак набагато більший акцент робиться на особистісних і соціальних аспектах, які найчастіше значно важливіше для індивіда, ніж фактори, пов'язані з можливою майбутньою хворобою.
Якщо об'єднати достовірну медичну інформацію, що дає профілактичної (медичної) моделлю, навички, що вимагаються для прийняття рішень, що розвивають у рамках освітньої моделі, що дає психологічну підтримку, і підтримуючий здоровий спосіб життя, оточення, забезпечуване радикально-політичною моделлю, виникає модель самопосилення. Ні сумніву в тім, що для успіху шкільного навчання здоровому способу життя повинні бути виконані всі ці умови.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.