Психологічна характеристика адиктивної поведінки, страница 24

          V. Культурна адекватність. Для успішного впровадження програми повинні відбивати культурні і язикові розходження усередині суспільства. Принципового значення набуває висока культурна специфічність програм, коли вони перетинають національні або державні кордони. Учителі обов'язково повинні пристосувати стиль навчання й конкретні методики до культурних особливостей своїх учнів. Профілактичні програми, яким бракує культурної специфічності, ставлять учнів у положення спостерігачів, а не активних учасників навчання.

Рекомендується триступінчастий процес перекладу й адаптації програм до нового культурного середовища. Перша стадія - буквальний технічний переклад. Одночасно з роботою перекладачів формується комісія з національних фахівців для культурної і язикової адаптації. Друга стадія - культурна адаптація. З урахуванням рекомендацій фахівців створюється перший варіант програми. Потім роботі з неї навчаються вчителі, фахівці із профілактики. Програма апробується в 8-12 школах. Третя стадія - перше видання. У процесі апробації першого варіанта вчителями й фахівцями вносяться зауваження й пропозиції по його подальшій культурній і лінгвістичній адаптації. Після завершення апробації й адаптації обмеженим тиражем друкується перше видання, що розглядається як готове для застосування в школах зі спеціально навченим педагогічним складом.

          VI. Оцінка ефективності програм ФЖН. Програми, робота їхніх виконавців і ефективність навчання по них повинні постійно піддаватися експертизі. По її результатах у програми можуть вноситися уточнення й доповнення.

Показники ефективності можуть бути різними. Наприклад, це характер засвоєння матеріалу, зміна взаємин, прийняття рішень, самооцінка, спілкування й ін. Як правило, більшість показників після проведення програм змінюється на краще як у порівнянні з тими ж показниками до початку навчання, так і в порівнянні з контрольною групою. Тому програми ФЖН оцінюються як високоефективні.

          VII. Основа - цінності. Будь-яка програма має певну ціннісну орієнтацію, що якщо не декларується спеціально на перших декількох сторінках, те внутрішньо властива їй. Працюючі по програмі вчителі й ті, яких навчають, по ній учні вправі уявляти собі ціннісну основу програми. Затверджувані програмами ФЖН цінності включають наступні види просоциального позитивного поводження: самодисципліна, відповідальність, чесність, поважне відношення до людей, виконання обов'язків у родині, школі, суспільстві. Крім того, програми припускають: центрований на учні підхід до навчання; безпечну, ніколи нічим не безоцінну обстановку, що травмує учнів; включення батьків у навчальний процес.

          VIII. Зв'язок програми із суспільством. Діти піддаються безлічі впливів з боку суспільства, і не всі ці впливи позитивні. Для того щоб програми були ефективні, суспільство повинне приймати й підтримувати їх. Програми ФЖН будуються з таким розрахунком, щоб об'єднати родину, школу й суспільство в цілому єдиним прагненням передати дітям навички ефективних комунікацій там, де вони живуть, учаться, працюють.

АНГЛІЯ

В Англії, як і в багатьох інших країнах, робота із профілактики шкідливих звичок у школярів у цей час ведеться в рамках щодо нової дисципліни - «Навчання здоровому способу життя». В Україні аналогічні предмети називаються «валеологія», «Основи безпеки життєдіяльності» (ОБЖ) і т.п.

У Великобританії запропоновані, апробовані й вивчені різні стратегії навчання здоровому способу життя, проаналізовані ступені їхньої ефективності [28, с.3].

Нижче приводиться короткий аналіз деяких моделей:

          1. ОСВІТНЯ МОДЕЛЬ

Освітня модель у своїй основі подібна до медичної. Один з основних принципів: рішення повинне бути прийняте на підставі достовірної інформації особисто підлітком. Тому акцент був зроблений на навчання навичкам, необхідним для ухвалення рішення. В основу програми лягли сім стадій ухвалення рішення; вони демонструвалися в таких специфічних областях, як паління й застосування наркотиків.