- ефективному спілкуванню; упевненості в собі; умінню управляти своїми почуттями; вибору друзів і побудові позитивних відносин з однолітками; зміцненню зв'язків з родиною й іншими значимими дорослими; рішенню проблем; критичному мисленню; прийняттю рішень; усвідомленню негативних впливів і тиску з боку однолітків і опору їм; постановці цілей; наданню допомоги навколишньої.
3. Безперервність навчання.Показано, що ефективність програм позитивно корелює із широтою їхнього змісту, тривалістю й послідовністю реалізації. Одна лекція, 10-12 уроків або навчання протягом двох вихідних днів не забезпечують того ж результату, що й безперервне навчання. Тільки безперервні зусилля протягом багатьох уроків і навіть ряду років дають позитивні результати. Залежно від змісту, методики навчання, віку дітей якісні програми передбачають від 45 до 100 уроків, що дають протягом семестру, або послідовні курси навчання протягом декількох років.
4. Взаємини з однолітками. Діти наслідують поводження один одного. Деякі автори вважають, що найбільший вплив на установки й поводження дітей роблять однолітки. Це вплив однолітків може бути позитивним і негативним, особливо відносно алкоголю й наркотиків. Одне із завдань програм ФЖН - допомога дітям у побудові позитивних взаємин з однолітками, навчання вмінню вибирати друзів.
5. Участь у суспільному житті. Уважається, що учні, відчужувані від просоціальних структур суспільства, більше схильні до девіантній й антисоціальній поведінці. З іншого боку, відомо, що участь у позаучбового, шкільного або громадського життя, залучення в неї батьків, адміністрації школи допомагає молоді внести свій внесок у просоціальну організацію суспільства й ідентифікується з нею. Участь у суспільному житті сприяє ефективності профілактичної роботи, надаючи учнем позитивні рольові моделі.
II. Участь батьків у роботі із програми. Запорукою успіху профілактичних програм ФЖН є участь батьків у їхньому здійсненні. Залучення батьків до реалізації програм досягається різними способами. Широко практикуються домашні завдання, надання батькам спеціальної психолого-педагогічної літератури, організація семінарів для батьків, присвячених таким темам, як підвищення впевненості дитини в собі, поліпшення навичок спілкування, подолання сімейних конфліктів, а також інформація про те, як говорити з дітьми про наркотики, ділитися своїми проблемами й вирішувати їх разом з іншими родителями.
III. Тренінг. Програми ФЖН по самій своїй природі жадають від учителя більшого, ніж формальне надання інформації. Учителям доводиться освоювати зовсім новий стиль викладання, розвивати навички обговорення інформації разом з учнями, створювати таку обстановку на уроках, що надалі сприяє доцільному самозахисному поводженню дітей у різноманітних складних і небезпечних ситуаціях. Новий стиль викладання й керівництва дитячим колективом сприяє встановленню довірчих взаємин дітей із учителем, що, у свою чергу, є основною умовою засвоєння антинаркотичної інформації й тренінгу соціально-психологічних навичок. Тому деяким учителям потрібне попереднє навчання для того, щоб освоїти нові методи антинаркотичного викладання й випробувати методики роботи в умовах діалогічного спілкування з учнями. Реалізація окремих програм ФЖН взагалі неможлива без відвідування вчителем спеціальних занять, проведених дипломованим наставником по профілактиці споживання алкоголю й наркотиків.
IV. Співробітництво. Будь-яке окремо взяте відомство не в змозі забезпечити проведення багаторічної програми всеосяжного характеру. Тому для проведення програми істотні об'єднані зусилля школи, фахівців в області профілактики, органів внутрішніх справ і охорони здоров'я, представників урядових і суспільних установ, а також приватного капіталу. Створення спеціальних організаційних комітетів може допомогти в плануванні й впровадженні програми, у створенні спеціальних фондів і залученні грошових вкладень, необхідних для багаторічної роботи й тренінгу вчителів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.